Завдяки вакцинації епідемія у США, схоже, йде на спад. Зараз ослаблені рекомендації по носінню масок для вакцинованих. Однак залишається одна з проблем – люди з ослабленим імунітетом, які складають до 5% дорослого населення США. Вони як правило у випробувань вакцин не включалися, і ефективність вакцинації у цій популяції залишається невідомою.
Ці пацієнти потребують відповідей щодо необхідності застосування бустерних доз, інформативності тестування на антитіла після вакцинації та доцільністі продовження дотримування соціального дистанціювання і носіння масок.
Особливості формування відповіді на вакцинацію при ослабленому імунітеті
Велика частина досліджень вакцин зараз складається з когортних досліджень, які оцінювали реакцію антитіл до спайк-білку проти SARS-CoV-2 після однієї або двох доз вакцини.
При інтерпретації цих даних важливо розуміти, що ще невідомі клінічні наслідки реакцій антитіл до спайк-білків. Фактично, FDA у недавньому часі порадило не перевіряти рівень антитіл після вакцинації, оскільки позитивні титри можуть не зображати захист, а негативні – не вказувати на чутливість. Т-клітинні відповіді можуть забезпечити певний рівень захисту, особливо від важкого захворювання.
Проте, деяку інформативність ці дані можуть представляти. При застосуванні імунодепресантів, що призводять до порушення функції В-клітин (наприклад, мікофенолату, ритуксимабу), відзначається слабка відповідь антитіл до вакцини, аналогічно людям у літньому віці. Погіршити серологічну відповідь можуть навіть низькі дози кортикостероїдів. Пацієнти з онкологічними захворюваннями мають підвищену ймовірність сероконверсії, якщо вакцинація проводиться після припинення лікування (хоча пацієнти з B-клітинним хронічним лімфолейкозом можуть бути винятком).
З огляду на те, що у пацієнтів з ослабленим імунітетом ефективність багатьох вакцин знижена, то ж саме може бути справедливо й для вакцин від COVID-19. У серії випадків дослідники описали результати у 30 реципієнтів трансплантатів солідних органів, у яких була низька або нульова вимірна відповідь антитіл після двох доз мРНК-вакцини. Потім половина з них отримала ревакцинацію з вакциною Ad26.COV2.S (Johnson & Johnson), а інша половина – третю дозу мРНК-вакцини. Серед 6 пацієнтів з низькою початковою відповіддю антитіл після третьої дози 100% досягли високих титрів антитіл; серед 24 осіб, що не відповіли на вихідну серію, тільки 25% згодом розвинули високі титри.
Основні питання, що виникають при вакцинації людей з ослабленим імунітетом
Як імуносупресія може впливати на час вакцинації?
По можливості вакцинацію слід проводити під час зниженої імуносупресії (наприклад, перед трансплантацією солідних органів, між циклами хіміотерапії). Особливо проблематичним може бути рітуксімаб, тому, коли це можливо, вакцинацію слід проводити ближче до кінця циклу. У більшості випадків зниження необхідної імуносупресії у спробі посилити відповідь на вакцину не рекомендується.
Чи слід після вакцинації перевіряти стандартні титри антитіл до спайковую білку?
Клінічні наслідки цих результатів поки невідомі, тому вимір стандартних титрів не рекомендован, оскільки він може створити хибне підтвердження захисту або помилкове занепокоєння про уразливість.
Чи слід пацієнтам з ослабленим імунітетом отримувати додаткові дози вакцини?
Зараз дані про безпеку або ефективність застосування бустерних доз обмежені, і така практика виходить за рамки поточного дозволу на використання вакцин в екстрених випадках.
Чи слід вакцинованим пацієнтам з ослабленим імунітетом продовжувати дотримуватися карантинних обмежень у вигляді носіння масок і дотримання соціальної дистанції?
Людям з ослабленим імунітетом рекомендується продовжувати дотримуватися карантинних обмежень, оскільки вони стикаються з потенційними носіями інфекції – невакцинованими людьми, незахищеними масками.
Ти ще не читаєш наш Telegram? А даремно! Підписуйся
Джерело: obozrevatel.com