Театралізована вистава на все селище: як на Буковині бережуть унікальну традицію святкування Маланки

Ведмеді, комендант і поліція. Усе це – герої цьогорічного свята Маланки у Красноїльську на Буковині. Щороку місцеві разом із туристами влаштовують видовищні святкування Щедрого вечора та Нового року за старим стилем. За давніми традиціями перевдягаються у класичних маланківських персонажів та сучасних героїв. Як святкують цього року в умовах карантину:

Цими днями Красноїльськ традиційно маланкує. До вервиці гостей місцеві вже звикли. Та перш ніж в'їхати до селища – гості мають подолати 6 своєрідних блокпостів.

"Зупиняти і брати гроші. Всі торгуються. Є мажори і дають. А є наглі – і їдуть у блокпост і все ламають", – розповідає "поліціянт" Михайло Істратій.

Здавна тутешнє свято зберігає автентичність і не втрачає оригінальності. Яскраве дійство, галас, незвичні персонажі з танцями і співами.

"Супертрадиція, щороку приїжджаємо, нам це подобається. Маму привожу, вона звідси родом", – каже відвідувач свята Маланки Руслан Москалюк.

"Вперше тут, і чого ми тут не були раніше. Побачив дітлахів, які мавпують старших. У них точно іскра є – що коли виросту, то стану маланкарем", – зауважує турист з Івано-Франківська Назар Днесь.

У селищі є 5 різних хуторів. На кожному – своя Маланка. У театралізованих гуртах від 20 до 50 персонажів. На вулиці вони виходять іще на Щедрий вечір. Святкують – усю ніч. А на Старий Новий рік усі традиційно зустрічаються на центральній площі. Дорогою віншують добрих ґаздів.

Образи у цьому обряді незвичні. Кожен персонаж має свої обов'язки.

А ведмеді тут бувають різні: у хутрі чи в соломі. Дві доби носити на собі важкий костюм – не кожному під силу.

"Важко, треба косити, потім куртку одягати, дуже важко. Важкий, понад 100 кг", – переконує "Ведмідь" Михайло Урсакій. Дорогою до центру села відбуваються короткі мізансцени – боротьба, вигуки, погрози і викуп. Учасники гуртів запевняють: шкоди нікому не роблять.

По дорозі віншують усіх перехожих. Не відмовляють жодному господарю – завітати на його обійстя. Для кожного ґазди це велика честь прийняти таких гостей. Вважається, що рік буде щасливий.

"100-200 людей заходять у подвір'я, там вже столи – ніби 10 весіль в одному", – дивується турист із Коломиї Арсен Малащук.

Особливе значення має плуг. Він є у кожному гурті. Тягнуть його два бички. Так вони ніби прокладають борозну в нове життя у новому році.

"Ми приходимо і традицію підтримуємо, і внуки навіть наші дивляться на українські Маланки", – каже відвідувачка Тетяна Гаврилюк.

Коли з усіх кутів села зберуться Маланки, влаштовують масове дійство на площі. І кожен колектив отримує нагороди за участь та ініціативу.

"Я говорю у масці, бо ковід.  У нас молодь за кордоном, а на зиму приїжджають додому на Василія", – пояснює селищний голова Красноїльська Степан Драгун.

Красноїльці кажуть: у них у кожній хаті шанують свято Маланки. Старожили передають звичаї молодим.

Анатолій Никифоряк, Максим Шварцман, Чернівці, "5 канал"



15 старовинних фото людей у вишиванках, від яких перехоплює подих

/ Музей Івана Гончара Молодята у вишиванках
/ Музей Івана Гончара Молодята у вишиванках
/ Музей Івана Гончара ДІвчатка
/ Музей Івана Гончара Дівчина у вишиванці
/ Музей Івана Гончара Молоді дівчата
/ Фото Й. Щербецького Вродлива дівчина
/ Фото невідомого автора Дівчина
/ Фото невідомого автора Дівчина
/ Фото невідомого автора Сім'я у вишиванках
/ Національний музей гуцульщини та покуття Молодь у вишиванках
/ Національний музей гуцульщини та покуття Мама із дітьми у вишиванках
/ Національний музей гуцульщини та покуття Молоді дівчата у вишиванках
/ Національний музей гуцульщини та покуття Молодь у вишиванках
/ Національний музей гуцульщини та покуття Юнаки у вишиванках
/ Національний музей гуцульщини та покуття Мама з дівчатками у вишиванках
Джерело: 5.ua