В жовтні міністр Міністерства інфраструктури України (МІУ) Владислав Криклій розповів ЗМІ, що законопроект щодо повернення техогляду залишилося узгодити з Державною регуляторною службою (ДРС). Нагадаємо, обов'язковий техогляд для легкових автомобілів в Україні відмінили в липні 2011 року. Але, згідно директив ЄС, цю норму в нашій країні зобов'язані повернути.
Автор: Максим Розенко
За інформацією першого заступника Головного сервісного центру МВС України Юрія Смольянінова, в нашій країні зараз близько 7 мільйонів легкових авто. Більше 90% з них не проходять обов’язковий технічний контроль (ОТК). Ця норма чинна лише для авто, які використовуються для перевезення вантажу або пасажирів, що експлуатуються з метою отримання прибутку.
Вартість проходження ОТК в 2020 році складає близько 1000 гривень, але в деяких компаній ціна на цю послугу доходить до 1300 гривень. Враховуючи, що після повернення ОТК попит на послугу значно збільшиться, на думку експертів ринку, ціна на нею підніметься до 1300 – 1500 гривень. Тобто, повернення техогляду означає створення нового внутрішнього ринку обсягом до 10 мільярдів гривень. Тож, цілком природньо, що дехто хоче контролювати такий цікавий проект.
В лютому цього року МІУ виклало на сайт законопроект “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки експлуатації колісних транспортних засобів відповідно до вимог Угоди про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами, з іншого боку” для обговорення громадськості. Він викликав чималі негативні відгуки. Але Владислав Криклій чомусь не розповів про те, що через декілька тижнів ДРС відмовила в погодженні проекту. Державна регуляторна служба підтримала представників зацікавленого бізнес-середовища, які акцентували увагу на головних проблемних аспектах законопроекту. Рішення ДРС про відмові в погодженні проекту складається з 7 сторінок. Якщо коротко, то на думку Державної регуляторної служби законопроект встановлює механізм державного регулювання, який є відмінним від принципів реалізації права, визначених законодавством ЄС, а також сприяє монополізації сфери тестування на придатність до експлуатації транспортних засобів та створює відповідні корупційні ризики.
Головні висновки Державної регуляторної служби:
“Всупереч європейській практиці, проектом закону передбачається передати функції щодо контролю за суб’єктами господарювання об’єднанню підприємств – Бюро з безпеки експлуатації колісних транспортних засобів (далі – Бюро).
Законопроект не визначає переліку підстав зупинення господарської діяльності, способу та форми здійснення заходів державного контролю, а також санкцій за порушення вимог законодавства і перелік порушень. Всі ці повноваження пропонується надати Бюро всупереч встановленим приписам Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Механізм державного регулювання, запропонований проектом закону, направлений на монополізацію сфери тестування на придатність до експлуатації транспортних засобів.
Проектом закону передбачена можливість Міністерства інфраструктури України керувати об’єднанням підприємств – Бюро, як в якості загальних зборів членів, так і Президії.
Проектом закону передбачені значні бюджетні фінансові витрати на створення нової інформаційної системи збору інформації та побудову комплексної системи захисту інформації, аналогічній системі, що вже створена та успішно функціонує в МВС України (загальнодержавна база даних про результати обов’язкового технічного контролю транспортних засобів, яка є складовою частиною Єдиного державного реєстру МВС). Але цю ж інформацію Міністерство інфраструктури України планує передавати назад до МВС. Тобто, це є просто спроба перебрати функції (зокрема ведення реєстру) від МВС до Міністерства інфраструктури України з додатковим витрачанням бюджетних коштів.
Хто хоче монополізувати ринок?
Цікаво, що більшість висновків Державної регуляторної служби співпадає з аргументами, які до цього оприлюднювала та надсилала державним органам громадська спілка «Суб'єкти тестування транспорту на придатність до експлуатації» (ГС СТТ), яка протягом останніх двох років стала основним опонентом МІУ. З минулого року керівник спілки Ігор Черненко разом з партнерами веде судову боротьбу проти постанови №46 Кабінету міністрів України, яка на думку Черненко заохочує створення монополії у сфері обов’язкового технічного контролю. Проект цієї постанови розроблявся у Головному сервісному центрі МВС, яким в 2019 році керував… чинний міністр інфраструктури Владислав Криклій.
В 2019 році з 450 компаній, які здійснювали свою діяльність у сфері сертифікації та ОТК, перевірку Міністерства інфраструктури успішно пройшли 10, – стверджує Ігор Черненко. – У нас є всі підстави думати, що приватні компанії-щасливчики з цього списку пов’язані з високопосадовцями МІУ, для яких законопроект про повернення техогляду є черговим інструментом монополізації ринку. А також поверненням в минуле, коли техогляд був фікцією. У нас є факти, що деякі з цих компаній видавали протоколи 24/7 в середньому кожні 7 хвилин!. Хоча, при дотриманні всіх процедур в середньому обов'язковий техогляд транспортного засобу займає мінімум 40 хвилин. Тобто, йде масова торгівля протоколами ОТК. Ми цього прагнули, коли підписували асоціацію з ЄС?
Щодо законопроекту, то після висновків Державної регуляторною службі МІУ було зобов’язано усунути недоліки і викласти нову редакцію законопроекту для обговорення громадськості. Після відмови в погодженні проекту ДРС пройшло півроку, але нову редакцію законопроекту так ніхто і не побачив. Хоча Криклій стверджує, що його лишилося тільки погодити з Державною регуляторною службою. Тільки мені здається, що тут щось не так?
Джерело: auto.24tv.ua