До передових позицій захисників Новоолександрівки кілька кілометрів треба долати пішки. Єдина дорога лишилася на окупованій території, а саме село вже кілька років стоїть пусткою. Будинки тримають на прицілі окупанти.
Володимир – один із півтора десятка мешканців Новоолександрівки, який попри все залишається тут жити. Каже, не раз бойовики буквально виганяли його з власного обійстя стріляниною.
Армійці розповідають: складна ситуація на їхній ділянці фронту – через малі відстані. Окупанти, тільки-но помічають пересування людей, відкривають вогонь, не розбираючи – чи то військові, чи цивільні.
Найчастіше цілять з осколкових гранатометів. Стріляли ними і в ніч проти понеділка.
"Обстрілювали. Прилітали вони. Великокаліберного такого не було, а ВОГи прилітали", – каже військовослужбовець Олександр.
Юрій показує те, що залишилося після нічного обстрілу. Дрібні уламки від гранати рідко вбивають, проте нещадно калічать армійців.
"Осколки дуже маленькі! Дуже гострі! Вони ще ржавіють і заносять інфекцію. Такі кусочки маленькі", – розповідає армієць Юрій.
Активно працюють біля Новоолександрівки снайперські пари. Поки хаотично накриває позицію ворожий кулеметник, своє черги на постріл чекає стрілець.
Та цим бійців не налякати. Тримають позиції досвідом, а бойовий дух – думками про рідних. Андрій вже всьоме не зможе привітати онуку з днем народження. Сьогодні їй виповнилося 8 років.
"Діанка! Вітаю тебе з днем народження. Вибачай, що дід далеко трохи, на війні", – вітає боєць Андрій.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
Джерело: 5.ua