В Україні відзначили День перемоги. І коли Росія, вже шостий рік вбиває наших хлопців на Сході, а сучасна російсько-українська війна триває довше, ніж Друга Світова, чи хочу я чути зараз у центрі Києва або в інших містах радянське День Побєди? Ні. Це, якщо вже зводити просто до людського, то щонайменше неприродньо.
І неприродньо насамперед для тих, хто воює з послідовником гітлерівської Німеччини. Зараз у ці хвилини. Я в студії, ви біля екранів, а вони в окопах. І там вони точно не підспівують Лещенку, як генпрокурор України Ірина Венедіктова.
Ці вояки "лікують" російського окупанта, якого, лихоманить вже от шостий рік. Повернути "совок" в Україну – мрія росіян, яка ніколи не справдиться. Бо українські військові не дадуть. У той час як в тилу гуляє коронавірус, повсюди карантин, то на східному фронті місяцями нічого не змінювалось.
Армієць ЗСУ із позивним "Баха" каже: "Війна, як війна. Нічого гарного нема".
Крім ворожих обстрілів, які ми побачили згодом. Донбас зустрів нас складними погодніми умовами. Щодня зливи та потужні грози. Непроїзні дороги, які ведуть до позицій наших військових, розмиті окопи, погана видимість, а ще град.
Світова пандемія не зупинила ворога. Бійці об'єднаних сил підрахували: щодня окупанти обстрілюють їх мінімум два десятки разів. І це вже означає, що на Донбасі чергове загострення. Але "спеку" на фронті відчувають не всі. Під час коронавірусної епідемії війна на Донбасі відійшла на другий план. Поки для решти країни карантин законсервував агресію Росії на Сході українські військові тут в окопах продовжують стримувати її терористичні війська і вдень вночі.
Модифікованими снарядами, які смердять та горять, вдарили бойовики цими днями по військовослужбовцях батальйону "Донбас", які боронять українців поблизу Авдіївки.
Військовослужбовець Андрій говорить: "Схоже на фосфор, тому що бійці говорили, що коли тут розгрібали – було видно, що руки зелені".
Довкола їхніх позицій – усе у вирвах. Артилерією били із окупованого Донецька, вогонь коригували із безпілотника.
"Страшновато було, коли кілька разів поряд зі мною впало, і особливо коли я побачив, що на той момент був приход, звідки я саме пішов", – каже армієць ЗСУ Сергій.
"Псевдореспубліки" як завжди промахнулись, всі наші вояки вціліли. Те, що обстріл здійснювався під російським командуванням і його ж залізом бійці "Донбасу" навіть не сумніваються.
Армієць Андрій говорить: "По наших позиціях прилетіло десь дев'ять снарядів, били з-за населеного пункта, це доказ, що прикривалися місцевими жителями.
Стріляє російський окупант, як в 2014-му так і зараз із-за спин мирних мешканців. Цих бійців легендарного батальйону такою стратегією не здивуєш. Кажуть, метал від снарядів димів ще майже добу. Ворог хотів не просто випалити поле довкола, а й підпалити укриття вояків.
Ми йдемо на одну із позицій. Там бойовики протягом години насипали українським військовим. Цими ж фосфорними снарядами, які заборонені Женевською конвенцією дісталося і на сусідніх позиціях.
Військовослужбовець ЗСУ з позивним "Кос" говорить: "Розривів таких, я не чув, за всі три з половиною роки служби. Це щось було новітнє. Було чуть звуки тяжкої дизельної техніки. Місцевість така тут, що вона холмиста. Вони підходили видно і відпрацьовували чимось важким".
Постраждали від обстрілів, але вже міномета і місцеві. Подружжя господарників Любов та Сергій показують нам як побили їхню стару "Сімку". П'ятнадцятирічній коровці не пощастило. Шмат від міни влетів у вікно стайні і поранив її.
Сімка – житиме, і незабаром матиме ще й телятко. Також осколки розвалили і велику теплицю господарників, де вони вирощували різні квіти. З них вони мали непоганий заробіток.
Пані Любов розповідає: "Оце воно бабахнуло, побило багато чого. Два котли, станцію, труби все побило. – Це ж відновити ще можна? – Ну звісно, це ж не смертельно. Це зробить можна. Це він построїв сам, то зробить ще раз.
В будинку Любові та Сергія вже поміняли 9 вікон, тепер після свіжого обстрілу доведеться поміняти ще й це. До життя в умовах війни подружжя вже звикло. Вони роблять добру справу і намагається рятувати тих, кого на фронті – покинули.
"Ні мишей не ловить, нічого, отакий котик Сєпар", – каже жінка.
В той час в окопах не вщухають пристрасті. На цих позиціях ворог наскільки близько, що наші бійці навіть ведуть словесні перепалки.
Армієць ЗСУ із позивним "Дніпро" розповідає: "Образи йдуть, що Путін у них красавчик, а Україна це так в них…".
Російсько-терористичні війська стріляють в бік Авдіївки та прилеглих населених пунктів з мінометів та гаубиць. Минулого тижня тільки за одну добу поранення отримали одразу шестеро бійців.
Українська армія все-частіше відкриває вогонь у відповідь, щоби погасити активність ворога. На рівні із бійцями служить тут і бойовий медик "Керол". Солдатів вона витягувала з того світу, якщо справи підуть геть кепсько – готова повторити.
Бойовий медик каже: "Найголовніше – не вести блокнотик втрат. А вести блокнотик перемог, звичайно, запам'ятовуєш. Десь більше десяти осіб".
Самое главное не вести блокнотик потерь. Но блокнотик побед, конечно запоминаешь. Не где-то больше десяти человек.
Бундючитись на "побєдобєсія" 9-го травня російський окупант не став. Наші на цій ділянці фронту зустріли день спокійно, без провокацій.
"Пташки співають, сонечко світить. Все добре", – каже армієць із позивним "Баха".
Війна на Донбасі триває і в умовах світової пандемії. А загострення відбуваються традиційно під наступну зустріч у Мінську.
Із Донецької області Мирослав Солонар, Сергій Клименко, "Час.Підсумки тижня"
Дивіться також фотогалерею за темою:
"Це не в мами вдома": відверто про життя морпіхів "на нулі" – ФОТОРЕПОРТАЖ
