Як загинули Помпеї: "хмара, схожа на сосну", та моторошні знахідки археологів
Про дітей-управителів та жарти, що переросли у битву
У IV ст. до н. е. Помпеї увійшли до Самнітскої федерації, коли та саме воювала з римлянами. Під час однієї з війн біля Помпеїв висадилися римські солдати – і спустошили сусідню Нуцерію. Але скоро завойовникам довелося тікати, полишаючи все, що могли забрати. Мешканці околиць Помпеїв напали на легіонерів, позабирали в них награбоване, а самих римлян загнали на кораблі.
У ІІІ ст. до н. е. Помпеї стали частиною Римо-Італійської конфедерації. Вони мали бути союзниками Риму і допомагати військами. У місті зросла кількість населення. З'явилися нові храми, театри, лазні, розкішні особняки. Причому стимул розвитку Помпеям надала війна Риму з Ганнібалом.
У І ст. до н. е. Помпеї стали римською колонією, оськських магістратів замінили римляни. Діловодство переходить на латинську мову, оскська ж витісняється.
59 році н. е. під час гладіаторських боїв між городянами Помпей і Нуцерії почалася бійка. Мешканці міст почали дражнити одне одного, узялися за каміння, потім – за мечі з кинджалами. Перемогли помпейці. Про побоїще доповіли Нерону, який доручив сенату провести розслідування. В результаті сенат заборонив Помпеям на 10 років проводити гладіаторські ігри, а їхнього організатора – Лівінія Регула – відправив у вигнання.
Гладіаторські бої (Помпеї)http://www.spiegel.de
Помпеї стояли за 240 км від Риму – на той час це тиждень шляху. Тому багато знатних римлян будували на околицях Помпеїв вілли. Наприклад, ще в епоху Республіки таку віллу придбав Цицерон.
Вищими посадовими особами в Помпеях були дуумвіри, які очолювали міську раду. Розбагатілий вільновідпущенник не мав права на місце в ній, але міг домогтися цього для свого сина. Збереглася згадка про курйозний випадок із якимось Цельзіном, який став членом Ради... в 6-річному віці, бо його батько відновив зруйнований землетрусом храм Ісіди.
Виверження. "Дядько закусив і зажадав сандалі, щоб подивитися на дивовижне явище, але скоро..."
Приблизно за 80 років до виверження Везувій майже повністю був покритий квітучими полями – таким його бачив тогочасний географ Страбон. Свідоцтво про катастрофу залишив її сучасник Пліній Молодший.
Він із матір'ю гостював у дядька, Плінія Старшого, на півночі Неаполітанської затоки. За тим, як розгортається драма, всі троє спостерігали здалеку. Напередодні виверження, пише Пліній, "мати звернула увагу на хмару над вулканом, схожу на дуже красиву пінію (італійську сосну). Дядько вже погрівся на сонці, облився холодною водою, закусив і зажадав сандалі, щоб піднятися на таке місце, звідки краще бачилося дивовижне явище". Дядько, до речі, незабаром зрозумів, що відбувається.
У Мізене стояла база римського флоту, а одним з кораблів командував Пліній Старший – він наказав спорядити своє судно і повів його до Помпеїв. Пліній Молодший писав, що дядьком рухали бажання врятувати людей і наукова цікавість. Проте історія свідчить, що Пліній Старший під час виверження вулкану – загинув.
Гравюра 'Смерть Плінія Старшого'відкриті джерела
Вночі почався землетрус. А після нього з жерла піднявся стовп вулканічного попелу, пемзи, каменів. Все це утворило високу пласку хмару. Її вміст зірвався вниз із "вулканічними бомбами" – згустками лави. Але якщо на перший день у людей ще була надія відсидітися в будинках із зачиненими віконницями, то на другий – загинули всі, хто не встиг втекти.
Більшість жителів втекли з міста ще на початку. Загинули ті, хто вирішив залишитися і пересидіти катастрофу в будинках, і ті, хто надто пізно вирішив бігти. Їхні ноги застрягали в пемзі, а потім їх добив дощ із попелу і води. Деякі помпейці побігли в гавань, але кораблів або не було, або вони вже були виведені з ладу попелом і камінням.
Близько першої години ночі наступної доби почалася найстрашніша фаза виверження. Хмара над вулканом "луснула" і розпечені вулканічні гази почали сходити по схилах зі швидкістю 800 км/год. Температура потоку сягала 200 градусів – і він зносив усе на своєму шляху. Під першим потоком загинули всі мешканці Геркуланума, за годину зійшов другий – і знищив Стабію. Третя хвиля вдарила по Помпеях. Вулканічний потік убив усіх.
Коли виверження закінчилося, вцілілі помпейці повернулися, але будинків своїх не побачили – все було засипане попелом. Дехто проламував дахи, спускався в оселі по цінності. Під час розкопок будинків було виявлено мало грошей і предметів домашнього вжитку.
доримська знахідкаthelocal.it
Імператор Тит направив у Кампанію сенатську комісію. Вони мали оцінити збитки й організувати відновлення міст. Майно загиблих городян, які не лишили спадкоємців, мало піти на відновлення Помпеїв. Але нічого зроблено не було. Ті, що вижили, розбрелися по інших місцях.
Виверження Везувію перетворило родючу долину на випалену землю. Міста вкрилися 5-метровим шаром попелу, а прибережні води були засипані так, що лінія моря відступила майже на півкілометра.
На вулицях Помпеї загинула приблизно десята частина населення – близько 2 тисяч осіб. Решті вдалося втекти. Тобто катастрофа не застала людей зненацька. Це зрозуміло з листів того ж таки Плінія. Правда, останки загиблих були знайдені і за межами міста, тому точної кількості загиблих ніхто не знає. За деякими даними, загальна кількість жертв виверження в Помпеях, Геркуланумі і Стабії становить 16 тисяч осіб.
За рік, місяць, тиждень до...
Європейські науковці за допомогою 3D-моделювання реконструювали один з будинків у місті Помпеї, знищеному під час виверження вулкану Везувій 79 року н. е. Археологи відтворили розкішне убрання і архітектуру будинку, скануючи його руїни. Усередині відновленого будинку – акведуки, внутрішні басейни, мансардні вікна і статуї. Дослідники наголошують, що такі маєтки належали заможним городянам, і робити висновки про умови життя більшості населення за ними не варто.
Знахідки, від яких стискається серце
Під час розкопок у Помпеях археологи виявили скелет чоловіка, який намагався втекти від виверження Везувію, але загинув під кам'яною плитою власного будинку, яка впала на нього зверху. Останки виявили в V районі міста, де раніше були знайдені будинки заможних городян – судді і банкіра. Скелет чоловіка знайшли в руїнах будинку, на висоті першого поверху. Вивчення останків показало, що загиблому було більше 30 років. На гомілковій кістці чоловіка було виявлено сліди інфекції, яка мабуть, завдавала йому сильного болю і заважала пересуватися. Вчені припускають, що він перечекав у будинку першу фазу виверження. Однак коли зважився вийти з дому, було запізно. Околиці засипала вулканічна порода, а чоловіка зупинив потік із суміші гарячих газів, попелу і каменів, який, очевидно, і скинув йому на голову кам'яну плиту – вона могла бути фрагментом дверного отвору.
Знахідка в місті Помпеїpompeiisites.org
Також археологи знайшли біля стін Помпеїв залишки коня в упряжці. Ймовірно, тварину підготували, щоб вона допомагала мешканцям міста, які рятувалися від виверження Везувію. Останки тварини виявили у Віллі містерій – заміській віллі часів Стародавнього Риму на околиці міста Помпеї. На думку археологів, це був породистий кінь. На ньому було сідло, а також дерев'яне і бронзове стремена. Поруч знайшли останки ще двох породистих коней.
Залишки коня з міста Помпеїbuzzort
Італійські антропологи підтверджують, що череп знатного римлянина, виявлений на поч. ХХ ст. на розкопках Помпеї, може належати полководцю і письменнику Плінію Старшому, який загинув в 79 році нашої ери під час виверження Везувію. Було повторно вивчено згадані стародавні останки, серед яких і череп, що належав, судячи за кількістю виявлених при ньому дорогоцінних прикрас на одязі і зброї, знатному римлянину. Ще під час знахідки передбачалося, що загиблим міг бути Пліній Старший, адже вважалося, що його тіло безслідно зникло. Під час нових досліджень антрополог Лучано Фатторі виявив залишки скам'янілого вулканічного попелу на черепі. Тобто він дійсно був знайдений в шарі, що покрив землю в результаті виверження Везувію. Вивчення ізотопів в зубах показало, що ця людина провела свої ранні роки в північній Італії, зокрема в Комо. А Пліній виріс саме в цьому місті. Суперечності виникли, коли аналіз зносу емалі зубів нижньої щелепи засвідчив, що людина померла у віці 30–40 років. А як відомо, Пліній Старший загинув у віці 56. Крім того, аналіз ДНК показав: череп і нижня щелепа, які вважалися останками однієї людини, насправді належали двом різним особам. Череп належав римлянину, а володар нижньої щелепи був вихідцем з Північної Африки, можливо, з Нумідії.
