Колишня кореспондентка 5-го каналу Євгенія Подобна стала лавреаткою Шевченківської премії. Журналістка отримала нагороду за книгу "Дівчата зрізають коси" - це спогади 25 жінок, які брали участь у воєнних діях на сході. Про саму книгу та воєнний досвід авторки розповість кореспондентка "5-го" Катерина Ментус.
Як кореспондентка "5-го" Євгенія пройшла Майдан, а коли почалася війна, вирішила, що її місце висвітлювати події на передовій. Там і народилася книжка "Дівчата зрізають коси". Спочатку це були розрізнені історії, які згодом склалися у велике полотно про жіночі долі. Роботу відзначили Шевченківською премією.
"Премія це не просто нагорода мене як письменника чи моєї книги - це показує наскільки тема війни важлива і для мене це просто чергова така можливість розповісти про те, що, народ, війна ще триває, люди гинуть щодня і не можна ні на день забувати про те, що відбувається зараз на сході", - наголосила авторка книги.
Як це – бути снайперкою чи мінометницею на фронті? Вислуховувати нотації про те, що ти жінка, ти мати. Та водночас на рівних виборювати право бути в строю разом із чоловіками. Саме про такі, непрості моменти й розповідає книжка Євгенії Подобної "Дівчата зрізають коси". Назва книжки має свою історію.
"Спершу робоча назва була "Вона. Війна" і одна чудова дівчина зняла фільм "Вона.Війна" і куди вже було, аби не повторюватися, аби не було такого випадкового плагіату - хоча назва була придумана ще за рік до виходу цього фильму - довелося дуже оперативно міняти назву. У мене є подруга Олена Задорожна, ми з одного міста, давно дуже товаришуємо і якось прийшла в голову така думка, чого б не вкрасти в неї перший рядочок вірша», - розповіла письменниця.
Євгенія не виокремлює якоїсь однієї історії. Говорить, що кожна унікальна, так само як і жінка в ній. Але сила духу та мужність дівчини з позивним "Відьма" вражає.
"Особлива історія Яни Червоної тому що вона загинула - це єдина жінка з книги, якої вже, на жаль, немає в живих. Це дійсно воячка, яка воювала на рівні з чоловіками, яка не дозволяла собі якоїсь там слабкості й сказати "я дівчинка, все, я не піду вночі на пост або не піду, бо холодно", - зауважила Євгенія Подобна.
Також цікава історія 2-х росіянок, які досі воюють на сході, вивчають українську, пишуть та розмовляють нею.
"Це дві росіянки, які приїхали воювати за Україну - це не етнічні росіянки, які виросли в Україні, це росіянки, які приїхали саме з Росії воювати воювати за Україну», - пояснила журналістка.
Матеріал авторка збирала і в тилу, і на передовій. На Донбасі - маючи на собі бронежилет, який тепер служить експонатом виставки Український Схід у музеї історії України в Другій світовій війні.
"У такому закинутому сараї покинутого будинку - тоді ще дівчата говорили, що дуже активно працювали прилади безшумової стрільби - і от в цьому бронежилеті разом з двома прекрасними нашими захисницями ми записували дві глави цієї книги", - каже авторка книги.
Євгенія має набагато більше матеріалу про жінок-військових. Тому сподівається на продовження. Говорить, що у наступній книзі хоче детальніше розповісти про жінок медиків, а поки що зосередилася на тих, хто захищає країну зі зброєю в руках, бо страх і мужність не залежать від статі.
Катерина Ментус, Василь Дендін, "5 канал".
Джерело: 5.ua