У селі Богданівка, поблизу якого торік сталося розведення сторін, стріляти стали менше, проте цивілізоване життя до населеного пункту не повернулося. У селі немає ані лікарні, ані жодного магазину. Як виживають люди за 2 км від лінії фронту, дізнавалася журналіст "5 каналу" Олена Уланова.
Вісьмидесятисемирічний Федір – один із восьми мешканців прифронтової Богданівки, які залишилися в селі після приходу війни. Чоловік підтверджує: останніми днями ворог відкриває вогонь рідше.
"Ну менше стріляють, менше. Так з великокаліберного кулемета, але не страшно", – каже мешканець Богданівки Федір.
Нині у Богданівці мешкають самі пенсіонери. Автобуси до села не ходять, жоден магазин тут не працює.
"16 числа ми отримуємо пенсію. В Миколаївську сільську раду їдемо на пошту. Там купуємо продукти в той день. Ось, раз на місяць", – розповідає Федір.
Допомагають мешканцям прифронтового села гуманітарні організації та українські захисники.
"Тут продукти, тут ліки, все за списком. Тут ліки – в аптеці сказали на місяць вистачить. Хліба трохи взяла, тут ковбаса, крабові палички, шинка", – показує допомогу волонтер.
Раз на тиждень армійці відвідують старих і привозять їм харчі та ліки, які купують власним коштом.
"Ми розуміємо їхню ситуацію, тому потрібно знайти можливість просто під'їхати і привезти той хліб, якісь там продукти – це не якісь там дуже дорогі продукти, але дадуть можливість на тиждень, на два забезпечити себе", – каже військова ЗСУ Наталія.
Надати допомогу місцевим мешканцям завжди готові військові медики. Адже лікарень у населеному пункті немає, а "швидкі" в Богданівку не їздять.
Військові кажуть, місцеві можуть звертатися до них у будь-який час доби й обіцяють організувати допомогу.
Олена Уланова, Олег Корінний, Донецька область, "5 канал"
Дивіться фотогалерею за темою:
Замінований пляж і зарослі руїни: який вигляд має село-привид Широкине на 6 році війни – ФОТО
