Снайпери російсько-окупаційних військ активізувалися на всій лінії фронту. На підступах до окупованого Донецька полює на армійців близько семи снайперських груп супротивника. Стріляють, прикриваючись обстрілами з великокаліберних кулеметів. Яка нині ситуація на фронті біля Мар'їнки та Красногорівки, дізнавалася Євгенія Китаїва.
Українські позиції на околицях Мар’їнки. Попереду – окуповані Донецьк та Олександрівка. Там російсько-окупаційні війська закріпилися на крайніх вулицях населених пунктів.
"Обстановка стабільно напружена. Постійно працюють снайпера. Безпілотні літальні апарати літають, противник веде розвідувальні дії, періодичні простріли", – каже армієць "Х'юстон".
"Були стрілецькі постріли і розриви ВОГів. По полю. Не можуть вони прицільно стрільнути, бо не знають точніше, як і де ми перебуваємо", – розповідає армієць "Фара".
Безпілотники окупантів кружляють майже без упину, намагаються вирахувати, де перебувають піхотинці. Бійці причаїлися і підготували запасні позиції, аби ворог не міг вирахувати їхнього місця перебування.
"Підготовлюємо запасні позиції, щоб якщо вони навіть здогадаються, що ми тут, щоб нанести вогневе ураження, ми будемо вже в другому місці", – переконує "Фара".
Армійці ретельно планують кожен свій крок, аби заплутати ворога. Кажуть, найбільше дошкуляють снайперські групи супротивника. У підрозділі вже були поранені від куль ворожих стрільців.
"Їхню роботу ми відчуваємо щоденно. Ми знаємо, що там група точно не одна, тому що було по трьох точках… Три-чотири точки, які піддаються вогню снайперських груп", – зауважує військовослужбовець Валентин.
"Він постійно позицію свою змінює. Зробив постріл, відійшов, ще зробив постріл. Було двоє трьохсотих", – розповів "Х'юстун".
Піхотинці показують, звідки працюють ворожі снайпери. Через зливу мало що вдається розгледіти. Однак добре видно будинки окупованої Олександрівки, в яких і укріпилися окупаційні війська.
"Живуть вони то там, а їхні позиції в полі стоять, на околиці зразу", – зазначає український захисник.
А це вже – околиця сусідньої Красногорівки. На цій ділянці фронту ворог відкриває вогонь і вдень, і вночі. Уже в сутінках заходимо на позиції до українських армійців. Вони у повній бойовій готовності вдивляються у прилади нічного бачення.
"Нахабно. Снайпери працюють, і непогано працюють. Ночами йдуть обстріли АГС, ДШК, ПК", – сказав "Каратель".
Поки навкруги все тихо, бійці спілкуються та жартують. Навіть складається враження, що це безпечне місце. Однак на війні все змінюється за лічені секунди. Ворог відкриває вогонь.
Надходить команда відкрити вогонь у відповідь, аби вгамувати ворога. Бійці хутко беруться за зброю.
Перестрілка тривала близько 20 хвилин. Бійці продовжують пильнувати і після того, як ворожа зброя стихає. Пояснюють, за ніч супротивник по кілька разів так провокує армійців.
"Може бути раз за ніч. Може бути два-три, все залежить від противника. Ми першими не відкриваємо, бо нам заборонено, але кожен їхній постріл, ми даємо 10 пострілів. Так, щоб боялися і не кортіло", – переконує "Каратель".
Боєць із позивним "Цвєток", під час чергування якого сталася перестрілка, розповідає: у таких випадках головне – швидко відреагувати. Доповісти, і якщо є команда "вогонь у відповідь" – то спрацювати за секунди.
"Ти повинен зібраний бути і як можна швидше добігти до своєї позиції і зайняти її. У кожного стрільця є своя карточка вогню. Тобто ведення бою, по яких він напрямкам працює. Це, звичайно, має бути, як "Отче наш", – пояснив вояка "Цвєток".
Піхотинці вгамували ворога і знову запанувала тиша. Утім, для армійців це означає лише одне – спостерігати потрібно ще пильніше.
"Я повинен тут бути. Це обов'язок моя, моя робота. Це моя земля. Я повинен її захищати", –преконаний "Каратель".
Євгенія Китаїва, Анна Кудрявцева з Донецької області, "5 канал"
Міни виробництва РФ розривались просто в будинках українців – ФОТО з Золотого
