Остаточний список кандидатів до Верховного суду взяла на розгляд Вища рада правосуддя. Втім, цей перелік вже гостро розкритикували у Громадській раді доброчесності. Кажуть, серед майже восьми десятків претендентів, кожен п'ятий – недоброчесний. Серед них не лише судді, які покривали своїх колег, що засуджували майданівців під час Революції Гідності. Але, зокрема і суддя, який безпосередньо виносив вироки щодо пробігу автомайданівців до помешкання Януковича у Межигір’ї. Як так сталося, що Верховний суд може отримати свій перший склад, включивши у нього осіб із заплямованою репутацією – розповість Леся Головата.
За декілька днів Вища рада правосуддя має заслухати 78 переможців конкурсу на посади верховних суддів. Утім, 16 кандидатів Громадська рада доброчесності визнала такими, які не відповідають критеріям доброчесності та професійної етики.
Конфлікт інтересів громадськість угледіла в тому, що чотири члени Вищої ради правосуддя проходили відбір, не склавши своїх повноважень. Відсторонили їх лише 7 березня, коли були відомі результати конкурсу. У ВРП проблеми в тому, що колеги оцінюватимуть тих, із ким пліч-о-пліч працювали – не бачать.
"Більше того, ми цих колег знаємо. Ми маємо можливість простежити їх у роботі протягом останніх чотирьох років. Сформувалося враження про їхній рівень компетентності. Я не думаю, що спільна наша праця буде якимось впливати чи надавати якісь додаткові преференції", – запевняє член ВПР Андрій Бойко.
Чи не найбільше закидів – до чільника Вищої ради правосуддя Ігоря Бенедисюка. У висновку Громадської ради доброчесності вказали – Бенедисюк неодноразово сприяв тому, що на посадах залишалися судді Майдану. Також досі начебто не з'ясували, громадянином якої країни був Бенедисюк, коли з 1991 по 1994 рік працював суддею у військовому суді Росії.
"Проаналізували законодавство Російської Федерації, і, відповідно до нього, судді Російської Федерації мають мати російське громадянство. Ми ставили просте питання – поясніть, відповідно до якого законодавства ви не набули цього громадянства. І з якого моменту ви стали громадянином України", – коментує член ради доброчесності Роман Маселко.
Ігор Бенедисюк стверджує, як військовий із 1992-го року намагався перевестися з Росії до України, а темою спекулюють лише для того, щоби кинути на нього тінь.
"З 92-го року діяла угода між державами-учасницями СНД, якою передбачались, що офіцери, призвані на військову службу з держав-учасниць, зберігають за собою громадянство тієї країни, де вони народилися і були призвані на військову службу. Тому в 1993-му році у листопаді я отримав таку довідку про підтвердження свого громадянства. Підкреслюю – не про набуття, а підтвердження", – прокоментував Бенедисюк.
Не менше списів ламали в Раді доброчесності, щоби не допустити до найвищої судової інстанції і Максима Тітова. Суддю, відомого тим, що розглядав справу про держзраду Януковича. А також тим, що незаконно засуджував автомайданівців за поїздку до Межигір'я.
"В Оболонському суді працювала пані Ірина Мамонтова, яка є членом Вищої ради правосуддя, яка дала показання, що з Адміністрації Президента вимагали від суддів покарання цих майданівців. Ми переконані, що він знав, що майданівців треба карати, і це по суті зробив", – каже голова Ради доброчесності Роман Маселко.
"Особи, які притягалися до відповідальності, у моєму судовому засіданні заперечували, що є учасниками масових акцій протесту, так і в апеляційному суді. Про це відомо і Громадській раді доброчесності, вони просто перекручують", – відповів один з кандидатів Максим Тітов.
А от водіям, які люблять напідпитку їздити за кермом, Тітов покровительствує, переконані активісти. Порахували – за два роки Тітов, через затягування строків закрив 22 такі провадження.
"Встановив, що вони дійсно сідали п'яними за кермо, в одному випадку навіть була ДТП – п'яний водій збив дівчинку-пішохода і в'їхав у будівлю, уник будь-якої відповідальності у зв'язку з пропуском строку. Всім відомо, що ці статті є найбільш корумповані", – каже Маселко.
Тітов пояснює просто – в суді тоді бракувало робочих рук.
"Чомусь Громадську раду доброчесності бентежить те, хто і як розглядав, але не бентежить, скільки суддів працює в кожному суді, і яким чином вони працюють", – прокоментував кандидат.
Як треба працювати, щоби за шість років пройти шлях від районного суду до Верховного, може, але не хоче пояснити племінник Сергія Ківалова – Сергій Могил. Запевняє, що одіозний родич не має стосунку до його кар'єри.
Уже сьогодні, 20 березня, Вища рада правосуддя вирішить, кого із семи десятків рекомендувати до Верховного суду. Список кандидатів одразу передадуть на підпис Президенту.
Леся Головата, Анна Кудрявцева, "5 канал"
Джерело: 5.ua