В Україні узаконили трансплантацію органів: чому й досі не провели жодної операції

З 1 січня 2019 року набув чинності новий закон про трансплантацію. Він, зокрема, регулює пересадку органів від померлої людини. Харків – одне з шести міст, де торік планували реалізувати пілотний проект із трансплантації. Проте там і досі не провели жодної операції. Чому – дізнавалися харківські кореспонденти "5 каналу".


До нефрологічного центру Дмитро Драган приходить тричі на тиждень. Через ниркову недостатність змушений проводити гемодіаліз на апараті штучної нирки – по чотири години. Пересадка органа від родича для чоловіка неможлива.

Пояснює: "У моєї мами не підходить група крові, тому шансів зробити дуже і дуже мало. Тому я відмовився від цієї трансплантації. Другий варіант – це трансплантація за кордоном. Найближча – це в Білорусі. Але там сума дуже велика".

Єдиний вихід для Дмитра – пересадка від нерідного донора. Такі операції в Україні стали можливими з 1 січня, адже набув чинності закон про трансплантацію. Крім цього, від початку року кожен зможе стати донором після смерті. З'явилася і нова професія – трансплант-координатор. Людина, яка має пов'язати донора і реципієнта та регулювати увесь трансплантаційний процес.


Ці нововведення дають надію на одужання лише в Харкові близько 300 хворих. Місто – одне з шести, де мали б провести перші пілотні операції. Та проект і залишається проектом. Адже офіційного переліку тих, хто чекає на пересадку, досі немає. А створити його мали ще торік.

"Цим пацієнтам потрібно зробити типування, для того, щоб підібрати пару донор-реципієнт. Ніякого типування в нас не робиться. Робиться типування тільки в нас у Харкові родинним донорам, у яких є родич, який віддає свою нирку", – зазначає президент Асоціації пацієнтів гемодіалізу та пацієнтів з трансплантованою ниркою Олег Нежурін.


Списки не створили та досі не проводять операції, бо у Міністерстві не врегульовано нормативно-правову базу, – пояснюють харківські чиновники.

"Основна зміна, яка має статися, це має з'явитися трансплант-координатор. І сьогодні ми маємо очікувати зміни у нормативно-правовій базі щодо штатних одиниць, які мають з'явитися в центрах, які займаються цими питаннями. Це питання зараз на доопрацюванні, як тільки воно буде вирішено у повному обсязі, ми безумовно будемо виконувати нові умови… В цілому, на місцях ми готові, ми працюємо, ми знаємо своїх пацієнтів", – запевняє заступник голови Харківської ОДА Михайло Черняк.

Головна умова трансплантації органу від померлої людини – констатація смерті мозку. Встановити її можна лише спеціальним обладнанням, яким забезпечена лише невелика кількість лікарень. Відсутність такої апаратури – головна перешкода для ефективності трансплантаційного закону в країні, вважає Ігор Писаренко, лікар-анестезіолог із Запоріжжя. Торік взяв на себе функції трансплант-координатора. І вже організував шість операцій з пересадки органів.


Наголошує: "Забезпеченості газоаналізаторами немає ніякої. Якщо на заході це 100%, то в нас 1,5% на всю країну. В нас їх просто немає. Через це погано лікуються хворі, не доживають до смерті мозку, і сам діагноз "смерть мозку" не встановлюється".

У Міністерстві охорони здоров'я пояснюють: щоб створити реєстр та запустити трансплантацію по-новому – потрібен час.


"Уявімо собі, що все це раптом є. Потрібно достатньо часу для масштабної національної комунікаційної кампанії спочатку серед медиків, а згодом для всіх громадян країни, для формування повноцінних списків донорів та реципієнтів. Для формування загалом позитивного ставлення у суспільстві до донорства анатомічних матеріалів", – написав у Facebook заступник міністра Роман Ілик.


Визначатимуть пацієнта, якому необхідна пересадка, лікарі на місцях. Для цього збиратимуть консиліуми. Хворого внесуть до списку очікування. Донором після смерті може стати кожен. Для цього потрібно написати письмову згоду, яка зберігатиметься в сімейного лікаря чи терапевта. До появи Єдиної інформаційної системи трансплантації – заяви зберігатимуть у медзакладах, до яких їх подали. Також у Міністерстві охорони здоров'я обіцяють обладнати спеціальні центри. Перші такі з'являться в Києві та Запоріжжі.


Оксана Нечепоренко, В'ячеслав Кузьменко, Михайло Воронов, Юрій Петришин, "5 канал"

Джерело: 5.ua