У 2018 році в світі сталося не так вже й багато подій, які в повній мірі можна назвати історичними. Але досить багато таких, чий вплив ми будемо відчувати ще багато років. Пропонуємо ще раз згадати, чим жила планета в цей рік.
Кінець епохи Меркель і тріумф Ердогана
У 2018-му за підсумками виборів в різних країнах Євросоюзу тривало зміна політичного ландшафту Європи. Стартував рік добре. Майже через півроку після виборів у Німеччині, які відбулися ще в вересні 2017 го, Ангелі Меркель все-таки вдалося сколотити коаліцію. У березні Бундестаг вчетверте проголосував за призначення Меркель канцлером. Втім, політичні позиції одного з найпослідовніших союзників України в Європі вже були значно ослаблені. А під кінець року Меркель оголосила, що більше не буде претендувати на лідерство в партії (читай – Німеччини і Європі).
7 грудня 2018 року головою партії Меркель - "Християнсько-демократичного союзу" – обрана соратник канцлера Аннегрет Крамп-Карренбауер. Щодо України спадкоємиця Меркель, судячи з усього, продовжить політику свого попередника. Так, Крамп-Карренбауер запропонувала закрити для кораблів агресора, що базуються на Азові, всі європейські порти - до тих пір, поки Росія не забезпечить Україні вільний доступ в Азовське море.
В ході дострокових президентських виборів в Туреччині, що відбулися 24 червня 2018 року, одночасно з парламентськими, перемогу здобув Реджеп Ердоган. Після цих виборів, згідно з рішенням референдуму 2017 року, Туреччина стала президентською республікою, Ердоган отримав значні повноваження.
Перемога європейських друзів Путіна
Але не завжди зміни в ЄС були позитивними, з точки зору інтересів України. У березні на парламентських виборах в Італії перемогу здобули євроскептики – партія "Ліга Півночі" під керівництвом Маттео Сальвіні і очолювані Луїджі Ді Майо популісти з "Руху п'яти зірок". У червні розпочав роботу новий уряд, сформований переможцями. Одним з пунктів коаліційної угоди є скасування антиросійських санкцій.
Президентом Чехії в січні 2018 го був переобраний проросійський Мілош Земан. Він неодноразово виступав із заявами, що відповідають інтересам Москви. Мабуть, найбільш резонансна - про те, що Росія і Україна могли б домовитися щодо Криму, при цьому Росія може компенсувати Україні втрату півострова грошима, нафтою або газом.
В Угорщині на парламентських виборах перемогу здобула коаліція, очолювана прем'єр-міністром Віктором Орбаном. Політику Угорщини щодо України вкрай складно назвати доброзичливою. Свідченням тому були скандали, перманентно виникали протягом року. Угорщина, як і раніше вимагає від України змінити закон про освіту, який на думку Будапешта порушує права угорської меншини в Україні, і блокує проведення комісії Україна-НАТО. Київ, в свою чергу, вислав главу консульства Угорщини в Берегові Матяша Силаді за роздачу громадянам України угорських паспортів.
Вибори в Росії і на Кавказі
Відбулися вибори і в ряді пострадянських країн. Ключові з них - природно, в Росії. Перемогу на них в черговий раз прогнозовано здобув Володимир Путін. Друге місце зайняв Павло Грудінін, висунутий комуністами. Ліберальна опозиція в особі Ксенії Собчак і Григорія Явлінського не склали Путіну навіть мінімальної конкуренції. Олексій Навальний до виборів допущений не був.
В Азербайджані президентом переобрано Ільхам Алієв. У Грузії главою держави стала уродженка Франції, дипломат з величезним стажем Саломе Зурабішвілі. Вона з симпатією ставиться до України, проте президентські повноваження в цій країні вкрай обмежені, тому особливих змін у відносинах між країнами чекати не доводиться.
У Вірменії на дострокових парламентських виборах, що відбулися в грудні, переміг блок "Мій крок", очолюваний в. о. прем'єр-міністра країни Ніколом Пашиняном. Ліберал Пашинян прийшов до влади на хвилі народних протестів навесні нинішнього року. Влітку він пішов у відставку для того, щоб домогтися розпуску контрольованого опонентами парламенту. Парламентськими виборами у Вірменії, таким чином, завершилася "оксамитова революція".
Отруєння Скрипалів
4 березня в британському в місті Солсбері двома співробітниками Головного розвідувального управління Міноборони РФ (ГРУ) - Анатолієм Чепігою ("Руслан Боширов") і Олександром Мішкіним ("Олександр Петров") – був отруєний колишній співробітник ГРУ Сергій Скрипаль і його дочка Юлія. Для здійснення операції Чепіга і Мішкін використовували бойову отруйну речовину "Новачок", виготовлену в Росії.
В процесі розслідування британські спецслужби знайшли докази причетності російських військових до злочину. 14 березня прем'єр-міністр Великобританії Тереза Мей звинуватила Росію в підготовці і здійсненні злочину. На проведеному в цей же день засіданні Радбезу ООН Великобританія також звинуватила Росію в порушенні Конвенції про заборону хімічної зброї. Лондон вислав з країни 23 російських дипломата. В якості реакції на отруєння Скрипалів російських дипломатів також вислали 25 країн світу, в тому числі Україна.
Всього персонами нон-грата були оголошені понад півтори сотні російських дипломатів. Через справу Скрипаль США ввели проти Росії додаткові санкції.
Торгова війна наддержав
Протягом року істотно загострилися взаємини в сфері економіки між США і Китаєм. Сполучені Штати, починаючи з січня місяця, поетапно вводили мита на ввезені в країну товари китайського виробництва. КНР намагалася застосовувати дзеркальні заходи, обклавши додатковими митами американські товари, в першу чергу продукти харчування. За перші дев'ять місяців 2018 року дві наддержави обклали митом товари на суму близько ста мільярдів доларів.
У вересні Дональд Трамп заявив про намір обкласти митом товари вже на 200 мільярдів доларів, пригрозивши, що в разі, якщо Китай відповість аналогічними кроками, США продовжать вводити все нові і нові мита. Експерти вважають, що торгова війна між США і Китаєм сьогодні є найбільш серйозною загрозою для світової економіки.
США йдуть з Сирії і атакують Іран
На Близькому Сході центральною точкою нестабільності залишалася Сирія. За минулий рік урядові війська за підтримки Росії і Ірану встановили контроль над значною частиною країни. У вересні в ході відображення урядовими військами авіанальоту ВПС Ізраїлю був збитий російський літак радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби Іл-20, що викликало дипломатичний скандал між Росією та Ізраїлем. У грудні президент США Дональд Трамп оголосив про початок виведення американських військ з Сирії.
У фокусі весь рік був також Іран, проти якого США відновили санкції. Даний крок викликав напругу між Вашингтоном і Брюсселем, оскільки лідери ЄС виступали проти. У листопаді Великобританія, Франція і Німеччина висловили жаль у зв'язку з рішенням США, зазначивши, що Іран повністю виконує зобов'язання з ядерної угоди.
Зустріч Дональда Трампа і Кім Чен Ина
Історична зустріч лідерів Сполучених Штатів Америки і Північної Кореї відбулася в червні в Сінгапурі. Зустрічі передувало значне загострення взаємин між двома країнами у другій половині 2017 року. У відповідь на випробування Пхеньяном балістичних ракет Вашингтон відправив до берегів Північної Кореї три ударних авіаносця.
Вдосталь награвшись ядерними м'язами і налякавши весь світ, США і Північна Корея сіли за стіл переговорів. У квітні Кім Чен Ин зустрівся в демілітаризованій зоні з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном – це подія теж була історичною, оскільки до цього лідери ворогуючих держав не зустрічалися. Головною темою переговорів з лідером Північної Кореї було питання ядерного роззброєння КНДР. Втім, до кінця року стало ясно, що, всупереч запевненням, Пхеньян не поспішає роззброюватися. В результаті відносини США та Північної Кореї знову помітно охололи.
Брексіт і "жовті жилети"
Передбачалося, що ще в нинішньому році Великобританія владнає всі формальності з тим, щоб в кінці березня 2019 го покинути Європейський Союз. Рік пройшов в найскладніших переговорах між урядом Британії та Євросоюзом. В результаті лише в кінці листопада сторони погодили проект угоди про умови Брексіта. Однак на шляху завершення процесу став британський парламент, в якому не знайшлося голосів для підтримки угоди. В результаті Брексіт "підвис", у Великобританії і ЄС почали готуватися до "жорсткого" варіанту виходу. У Лондоні, крім того, знову заговорили про повторний референдум і про скасування Брексіта взагалі.
В кінці року Францію потрясли акції протесту. Рух "жовтих жилетів", що почався як протест проти підвищення цін на бензин, швидко переріс в політичний рух. Незважаючи на жорсткі заходи, включаючи арешти, французькій владі не вдалося приборкати хвилю насильства, яка супроводжувала акції. У грудні влада пішла назустріч маніфестантам: Еммануель Макрон оголосив надзвичайний соціальний і економічний стан в країні, а також заявив про підвищення соціальних стандартів з 1 січня. Однак це не зупинило протестуючих, які висунули вимогу про відставку Макрона. Париж розпочав розслідування щодо ймовірної причетності Росії до акцій.
Джерело: segodnya.ua
