Тонкощі особливого режиму: як воєнний стан може змінити життя українців

Під час обговорення у Верховній Раді – вводити чи не вводити воєнний стан – одним з найгостріших було питання про обмеження прав громадян України. Навіть в законодавчому визначенні терміна "воєнний стан" сказано, що це такий правовий режим, який передбачає, крім іншого, тимчасове "обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб".

У статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" говориться, що "вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв'язку з введенням воєнного стану", а також прав і свобод юридичних осіб, повинен міститися в указі президента , яким вводиться військовий стан.

Статті Конституції України, перераховані в указі президента, за який голосував парламент, визначають, які саме права і свободи можуть бути обмежені на період дії воєнного стану. А ст. 8 Закону України "Про правовий статус воєнного стану" визначає, які саме заходи можуть робити військове командування, військові адміністрації та органи виконавчої влади "в рамках тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб". Крім того, ст. 19 закону про правовий статус воєнного стану прямо забороняє проведення виборів і референдумів, страйків, масових акцій і т.п.

Які права можуть обмежити і як саме

Порівняємо згадані в указі статті Конституції і положення закону.



Конституційні права і свободи





Яким чином вони можуть бути порушені





Ст. 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.





 В період дії воєнного стану представники влади мають право перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.





Стаття 31. Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції.





Може забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного користування та передачу інформації через комп'ютерні мережі.

У разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучатимуть у підприємств, установ і організацій всіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп'ютери, а також в разі необхідності інші технічні засоби зв'язку.





Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Кожен громадянин має право знайомитися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, установах і організаціях з відомостями про себе, які не є захищеною законом таємницею.

Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.





На час дії воєнного стану влада отримує право встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення і розміщення військових частин, підрозділів і установ.





Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися до України.





Влада має право встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування або місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан.
Може бути введена комендантська година – заборона перебування в певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень. Також може бути встановлений спеціальний режим світломаскування.

Влада отримує право проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза життю або здоров'ю.

Влада також отримує право встановлювати особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.

Громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ або Службі зовнішньої розвідки, забороняється змінювати місце проживання (перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного органу.

Громадяни іноземної держави, яка загрожує нападом або здійснює агресію проти України, можуть бути інтерновані (примусово видворені).





Статья 34. Каждому гарантируется право на свободу мысли и слова, на свободное выражение своих взглядов и убеждений.

Каждый имеет право свободно собирать, хранить, использовать и распространять информацию устно, письменно либо иным способом – по своему выбору.

Осуществление этих прав может быть ограничено законом в интересах национальной безопасности, территориальной целостности или общественного порядка с целью предотвращения беспорядков или преступлений, для охраны здоровья населения, для защиты репутации или прав других лиц, предотвращения разглашения информации, полученной конфиденциально, или для поддержания авторитета и беспристрастности правосудия.





Может быть запрещена деятельность политических партий, общественных объединений, если она направлена на ликвидацию независимости Украины, изменение конституционного строя насильственным путем, нарушение суверенитета и территориальной целостности государства, подрыв его безопасности, незаконный захват государственной власти, пропаганду войны, насилия, на разжигание межэтнической, расовой, религиозной вражды, посягательство на права и свободы человека, здоровье населения.





Статья 38. Граждане имеют право принимать участие в управлении государственными делами, во всеукраинском и местных референдумах, свободно избирать и быть избранными в органы государственной власти и органы местного самоуправления.

Граждане пользуются равным правом доступа к государственной службе, а также к службе в органах местного самоуправления.





В время действия военного положения запрещено проведение всех видов выборов и референдумов.





Статья 39. Граждане имеют право собираться мирно, без оружия, проводить собрания, митинги, походы и демонстрации, о проведении которых заблаговременно уведомляются органы исполнительной власти или органы местного самоуправления.

Ограничение в реализации этого права может устанавливаться судом в соответствии с законом и только в интересах национальной безопасности и общественного порядка – с целью предотвращения беспорядков или преступлений, для охраны здоровья населения или защиты прав и свобод других людей.





Может быть запрещено проведение мирных собраний, митингов, шествий и демонстраций, других массовых мероприятий.





Статья 41. Каждый имеет право владеть, пользоваться и распоряжаться своей собственностью, результатами своей интеллектуальной, творческой деятельности.

Право частной собственности приобретается в порядке, определенном законом.

Граждане для удовлетворения своих потребностей могут пользоваться объектами права государственной и коммунальной собственности в соответствии с законом.

Никто не может быть противоправно лишен права собственности. Право частной собственности является нерушимым.

Принудительное отчуждение объектов права частной собственности с последующим полным возмещением их стоимости допускается только в условиях военного или чрезвычайного положения.





Во время военного положения власти могут принудительно отчуждать имущество, находящееся в частной или коммунальной собственности, изымать имущество госпредприятий для нужд государства в установленном порядке и выдавать об этом соответствующие документы установленного образца.

Также разрешено изымать у предприятий, учреждений и организаций учебную и боевую технику, взрывчатые, радиоактивные вещества и материалы, сильнодействующие химические и ядовитые вещества;





Статья 42. Каждый имеет право на предпринимательскую деятельность, не запрещенную законом.

Государство обеспечивает защиту конкуренции в предпринимательской деятельности. Не допускаются злоупотребления монопольным положением на рынке, неправомерное ограничение конкуренции и недобросовестная конкуренция.

Государство защищает права потребителей, осуществляет контроль за качеством и безопасностью продукции и всех видов услуг и работ, содействует деятельности общественных организаций потребителей.





Власть получает право запрещать торговлю оружием, сильнодействующими химическими и ядовитыми веществами, алкогольными напитками и веществами, произведенными на спиртовой основе.

Также может быть установлен особый режим в сфере производства и реализации лекарственных средств, которые имеют в своем составе наркотические средства, психотропные вещества и прекурсоры, другие сильнодействующие вещества, перечень которых определяется Кабинетом Министров Украины.

Кроме того, власть получает право регулировать работу предприятий телекоммуникаций, полиграфических предприятий, издательств, телерадиоорганизаций, телерадиоцентров и других предприятий, учреждений культуры и СМИ, а также использовать местные радиостанции, телевизионные центры и типографии для военных нужд и проведения разъяснительной работы среди войск и населения.

За ненадлежащее исполнение определенных этим Законом обязанностей руководители предприятий могут быть отстранены от должности, а на их место назначены и.о.





Статья 43. Каждый имеет право на труд, который включает возможность зарабатывать себе на жизнь трудом, который он свободно выбирает или на который свободно соглашается.

Использование принудительного труда запрещается. Не считается принудительным трудом военная или альтернативная (невоенной) службы, а также работа или служба, выполняемая лицом по приговору или иному решению суда или в соответствии с законами о военном и о чрезвычайном положении.

Каждый имеет право на надлежащие, безопасные и здоровые условия труда, на заработную плату не ниже определенной законом.

Использование труда женщин и несовершеннолетних на опасных для их здоровья работах запрещается.

Гражданам гарантируется защита от незаконного увольнения.

Право на своевременное получение вознаграждения за труд защищается законом.





Военное командование вместе с военными администрациями могут вводить трудовую повинность для трудоспособных лиц, не привлеченных к работе в оборонной сфере и сфере обеспечения жизнедеятельности населения и не забронированных за предприятиями. Трудовая повинность подразумевает выполнение оборонных работ, ликвидацию последствий чрезвычайных ситуаций, которые возникли в период действия военного положения, а также работ для удовлетворения потребностей Вооруженных Сил, правоохранительных органов и пр. и не требуют специальной подготовки.

За работниками, привлеченными к выполнению общественно полезных работ, сохраняется прежнее место работы.

Также военное командование может использовать мощности и трудовые ресурсы предприятий, учреждений и организаций всех форм собственности для нужд обороны, изменять режим их работы, проводить другие изменения производственной деятельности и условий труда в соответствии с законодательством о труде.

В случае необходимости может быть введено нормированное обеспечение населения основными продовольственными и непродовольственными товарами, лекарственными средствами и изделиями медицинского назначения.





Статья 44. Работающие имеют право на забастовку для защиты своих экономических и социальных интересов.

Порядок реализации права на забастовку устанавливается законом с учетом необходимости обеспечения национальной безопасности, охраны здоровья, прав и свобод других людей.

Никто не может быть принужден к участию или неучастию в забастовке.

Запрещение забастовки возможно только на основании закона.





Во время военного положения запрещено проведение забастовок, массовых собраний и акций.





Статья 53. Каждый имеет право на образование.

Полное общее среднее образование является обязательным.

Государство обеспечивает доступность и бесплатность дошкольного, полного общего среднего, профессионально-технического, высшего образования в государственных и коммунальных учебных заведениях; развитие дошкольного, полного общего среднего, внешкольного, профессионально-технического, высшего и последипломного образования, разных форм обучения; предоставление государственных стипендий и льгот ученикам и студентам.

Граждане имеют право бесплатно получить высшее образование в государственных и коммунальных учебных заведениях на конкурсной основе.

Гражданам, принадлежащим к национальным меньшинствам, в соответствии с законом гарантируется право обучения на родном языке либо на изучение родного языка в государственных и коммунальных учебных заведениях или через национальные культурные общества.





 




Як саме можуть обмежуватися права на освіту, з тексту закону точно з'ясувати не вдалося. Можемо лише припустити, що обмеження можуть бути пов'язані з евакуацією, з необхідністю звільнити приміщення для навчання призовників та інших військовослужбовців і т.п.

"Заберуть", але з компенсацією

Що стосується обмеження права власності – згідно із законом під час воєнного стану влада дійсно має право вилучити у фізичної особи або організації автомобіль, нерухомість, інше майно. Але в законі чітко зазначено, що вилучення проводиться з обов'язковою компенсацією вартості вилученого.

У статті 23 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" говориться:

"1. Примусове відчуження майна, яке перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, якщо не була здійснена попередня повна компенсація вартості такого майна, тягне за собою подальшу повну компенсацію його вартості в порядку, визначеному законом.

2. Якщо майно, яке було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму воєнного стану, збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати в судовому порядку повернення такого майна на умовах, визначених законом.

3. Колишній власник майна, примусово відчуженого у зв'язку з впровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо".

Як відокремити державну необхідність від свавілля

"Якщо під час воєнного стану ваше майно – наприклад, квартира або автомобіль, який є власністю підприємства, – стануть потрібні державі, цю власність заберуть на військові або державні потреби. Також цілком законно можна стежити, наприклад, за вашим листуванням або прослуховувати телефони, а це збір інформації про українців.

Якщо вас затримають під час мітингу – це також буде цілком в правовому полі і ви нічого не зможете з цим зробити. Наприклад, учасники мітингу на кордоні будуть поза законом. Скаржитися люди зможуть, як і зараз, адже правоохоронці і суди працюватимуть, як і раніше, як і зараз. Однак, виграти справу, якщо обмеження прав відбувалося в рамках закону, буде досить складно", – пояснює простими словами ймовірні зміни в правах і свободах, пов'язані з воєнним станом, Діна Дрижакова – адвокат, директор юридичної компанії "Прима Лідер Груп".  

Багатьох цікавить питання, як відокремити дійсно державну необхідність від свавілля окремих представників влади.

"Прикрити цим законом можна дуже багато дій. Слід зазначити, що частина нормативно-правових документів буде обмежена в дії, про що люди можуть не знати. Наприклад, можуть бути створені військові адміністрації для виконання певних функцій держави. В законі, звичайно, йдеться про неприпустимість зловживань воєнним станом в плані порушення прав і свобод громадян, але за фактом закон дозволяє досить широко його трактувати", – говорить Діна Дрижакова.

Можливі проблеми з грошима

Президент України Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради заявив, що обмеження прав і свобод для громадян і юридичних осіб, які закон дозволяє вводити на час дії воєнного стану, застосовуватимуться тільки в разі розгортання широкомасштабних військових дій. Однак навіть без застосування цих обмежень українці можуть зіткнутися з проблемами фінансового характеру, не пов'язаними з введенням воєнного стану безпосередньо.

Наприклад, нещодавно, навесні 2018 року, Нацбанк оновив "Положення про організацію готівкового обігу і ведення емісійно-касових операцій у банківській системі в особливий період". "Особливий період" – не те ж саме, що "воєнний стан". Як сказано в законі "Про оборону", особливий період настає з моменту оголошення мобілізації і може охоплювати "час мобілізації. Військовий час і частково відбудовний період". На цей час вводиться низка змін в роботі банківської системи.

Особливий період оголошувався в Україні з березня по вересень 2014 року і з січня по серпень 2015 року. Але тоді жителі більшої частини території країни не помітили особливих змін в роботі банків. Однак тоді норми "Положення про організацію готівкового обігу..." носили рекомендаційний характер.
Тепер же вони є обов'язковими.

Згідно з рекомендаціями НБУ, в особливий період банкам і торговим організаціям рекомендовано скоротити розрахунки готівкою і ввести режим економії "живих" грошей. В першу чергу це може бути пов'язано з панічними настроями, коли люди масово намагаються забрати гроші з банків, зняти з карток і т.п. У такі періоди в банкоматах може спостерігатися деякий дефіцит готівки. У неспокійних районах банкам рекомендовано вивезти запаси грошей до віддаленіших філій. Однак безготівкові розрахунки, як і раніше, повинні будуть проводитися без обмежень і навіть активніше. Таким чином, жителям районів, де вводиться воєнний стан, не варто повністю "переводити" свої заощадження. Певний запас коштів повинен бути і на банківських картках (на випадок, якщо, наприклад, в магазинах не буде здачі).

Джерело: segodnya.ua